Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов з позивним «Флеш» опублікував у Facebook публічне пояснення, чому сигнали повітряної тривоги іноді запізнюються відносно прильотів балістичних ракет. У дописі визнано, що затримки є наслідком об’єктивних технічних обмежень, а не виключно людського фактора.
Визнані наслідки для системи оповіщення
За словами «Флеша», уся інформація про запуски або підготовку до них надходить Україні від партнерів, а основними джерелами є супутникове спостереження за точками запуску та система фіксації фактів пуску. Оскільки балістична ракета долітає до Києва за 2–4 хвилини, час на оповіщення є дуже обмеженим, і будь-який збій системи може призвести до затримки отримання інформації та запізнення сигналу тривоги. Саме тому тривога може оголошуватися без подальшого запуску: супутники фіксують дії на пускових установках, що передують пуску ракет.
Хибні тривоги та підсумки останньої ночі
Як приклад хибних тривог «Флеш» навів ситуацію навколо «Орєшніка», коли розвідувальні супутники візуально фіксують активність на пусковій установці, але сам запуск може не відбутися. Водночас минулої ночі, станом на публікацію 15 липня 2026 року, сили протиповітряної оборони знешкодили п’ять російських балістичних ракет «Іскандер-М»/С-400, дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 108 безпілотників.
Залишити відповідь